Ніби заходити вперше у тепле море
Перша хвиля б*є струмом від дотику рук
А потім приймає спокій. Священний. Прозорий.
В обійми бере без залишку кожний звук...
І я, мов маленька дівчинка, міцно-міцно
Тримаюсь за тебе і майже не дивлюсь вниз
Так, я вередлива, та ти по очах моїх звісно
Читаєш ім*я своє ~ як мій єдиний каприз.
Ховаю від тебе серце, ховаю крила,
Без успіху очі ховаю під тінню повік...
Бо ти їх почув, поки я іще не зрозуміла,
Як подив зіниць переходить із тиші на крик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2015
автор: Юліанка Бойчук