Кожного вечора я дивлюсь в вікно,
Хвилююсь… Надіюсь побачу його.
Як зустріну напевне розплачусь
Від того, що з нами було!!!
Ти подарував мені вічну казку,
Шалену пристрасть і ласку.
Ті щирі слова, що недавно казав
Тієї ночі в багні закопав.
Ти так легко плюнув у душу,
Сказав кохати я не мушу.
Сказав мені лиш, прощавай,
І свої сльози заховай !
Кожного вечора я дивлюсь в вікно,
Ненавиджу я не тільки його.
А й світ у якому живу,
За те,що ти плюнув у душу мою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2015
автор: VeroNika_