у пустелі, де хочеться пити
де лиш сіль виступа на губах
біль ламаючи в терні молитви
ідучи уперед вперто страх
перекреслю..
пісчані будинки пересію
старезні сторінки
стіни жовті тримають в зубах
йди,коханий, бархани то хвилі
перешкода для днів і ночей
думка світла розділить на милі
вуголь в попіл згорить близ печей
вмить розвію
умить зацілую
закохаю
у тіло ввійду
водоспадом шаленої мрії
напою
до ладу доведу
мить солодка пустеля блукає
пахне тіло твоє споришем
дзьобом качечки сік убирає
укриваючи груди плащем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2015
автор: Ольга Ратинська