Звільнись від пут!

Дивлюсь  на  тебе  Україно,
Розхристана,мов  на  хресті,
Нема  кінця  війни  руїно,
Синів  могили  мов  синці!

Болючі,від  удару/брата/,
Що  заволік  тебе  в  дуель,
Омиті  кров'ю  руки  ката,
У  серці  сверлить,наче  дрель!

Висверлює  в  душі  прокляття,
І  ненависть,немов  гнійник,
Де  розум-величі  завзяття,
Народна  мудрість-провідник!

Оскаженілий,божевільний,
Впинає  ікла  мов  вампір,
Нескорений,народе  сильний,
Чом  зораний  родинний  двір?

Порубаний  і  розколе'ний,
Горить  і  ятрить  туга  й  біль,
Невже  в  молитвах  непроще'ний,
Життя  у  каторзі,мов  сіль!

Столітній  біль,ярмо  та  муки,
Кайдани  рви-зверши  кінець,
Звільнись  від  пут,аби  онуки,
Із  лавру  виплели  вінець!








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2015
автор: Леся Утриско