Мабуть, в космосі осінь почалась ще в серпні -
Опадають зірки, наче з дерева листя.
Мабуть, в небі запаси світил невичерпні -
Зорепади яскравіші, ніж падолисти.
Так буває, поглянеш опівночі в небо,
Й твої очі наповнені зразу зірками.
Ані книг, ані фільмів тобі тут не треба -
Наодинці опинишся перед віками.
Що було кілька тисяч літ тому у всесвіті?
Нові зорі з'являлись, зникали галактики,
Загубились мільйони планет у безмежності,
Тільки наша Земля все не змінює тактики.
Синьоока планета кружляє орбітою
В оболонці своїй атмосферно прозорій
І щороку вітається із Персеїдою*,
Щоби ти подивився, як падають зорі.
*Персеїди — один із найсильніших метеорних потоків. Названий за сузір'ям Персея, де розташований його радіант. Цей потік можна спостерігати приблизно з 23 липня до 22 серпня. Період найбільшої активності — з 8 до 14 серпня, а пік припадає на 12-13 серпня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2015
автор: Люба Василик