[color="#0b4d13"]Вірно все, й до осточортіння, акуратно правильно...
Так тримати! І побільше тобі днів й ночей без вад.
І у пекло душу за життя вільно відправивши,
Добивай її любов, безжальний любий гад!
Вірно все... І ти цим вбивством лише допоможеш
витравити сонце з ночі підло, жорстко, без жалю...
І котрогось ранку ця їдка полуда залишить її очі...
а поки... вона, неправильна, засинає з думкою: «Люблю»[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599323
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.08.2015
автор: Яна Бім