У чеканні зажурилось небо…

Я  могла  б  заплакать,  якби  вміла.
Та  моїх  ти  не  побачиш  сліз.
Плакати  життя  мене  не  вчило:
Впала,  то  не  плач  і  підведись.

І  терплю  допоки  маю  сили,
Прикусивши  губи  від  жалю.
В  час  такий  тебе  я  все  просила:
Ти  відчуй,  як  я  тебе  люблю.

Довго  тебе  в  серце  не  пускала.
Десь  дала  тут  промаху  душа.
Хоч  тебе  в  байдужості  минала,
Все  ж  повз  тебе  просто  не  пройшла.

Непосильна  ноша  це  для  тебе.
Склалась  ситуація  складна...
У  чеканні  зажурилось  небо.
Цій  журбі  не  видно  навіть  дна.








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2015
автор: Н-А-Д-І-Я