Хіба не байдуже: чия?
Я стала іншою без тебе.
Чия ж я, справді?!
І
чи
Я?
Де те, що рвалося з-за гребель
За обрій вітром в небеса.
Де те, що роздирало груди?
Мій біль, мов Фенікс, воскресав
Від уст твоїх. Бо так Іуда
Напевно цілував Христа…
І відрікавсь до третіх півнів.
Я—нічия, та вже не та.
Лиш почуття такі ж наївні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2015
автор: Олена Іськова-Миклащук