Та троянда біла, на столі стояла
Наче наречена, на любов чекала
Квіти вміють говорити, та й своїми мовами
Мимохіть підслухав я, розмову ту....
Приспів:
Скільки літ, трояндою, я стоятиму?
Білу одіж скільки літ не зніматиму?
І стою я одиноко сиротиною
Ти слова свої мережив павутиною.......
Пелюстками слів, вони падали
Наготу душі, не розрадили
Тих єдиних слів , ти не вимовив
Що чекала я , й жила мрією....
Приспів:
Догорю, як свічка сиротиною
Стану не трояндою, а людиною
І до храму я прийду на освячення
Хоч тепер, яке це має значення......
Приспів:
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2015
автор: Олег М.