Золотий букет із твоїх вчинків
Понад усе в житті ціную
Мені не треба ані яхт, ані будинків
Я проти користі коханням протестую
Не дорогі мені слова
Вони просіються крізь часу сито
І повітряні палаци, що вогнем брехливим виграва
Перетворяться в розтрощене корито
Я дійсно хочу бути і в радості, і в горі
Чи що там ще спіткає на доленосному шляху?
В тунелі темному завжди шукати зорі
Не піддаватись розлуці і страху
І обручка для мене не прикраса
А вірності тобі одвічний знак
Для мене інші – чорно-біла маса
Без будь-яких потрібності ознак
Лиш раз весільну сукню одягаю
І я не пташка спіймана у клітку
Від свободи і самотності не хочу чаю
Чужим хай ліплять свою печальну мітку
© Леся Приліпко, 25.06.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2015
автор: Леся Приліпко-Руснак