Тьмою покриті тут сті́нки,
Тиша, немов на дні ...
Ваша Величносте Жінко,
Цей ваш візит мені?
Темрява кр́аде бесіду.
З даху - струмки води.
Жінко, загадко Всесвіту,
Як ви прийшли сюди?
О, ваш прихід, як ватра.
Дихання щось стиска ...
Входьте же, Клеопатро.
Правди в ногах нема.
Хто ви? У невідь вкутали…
Ну, я й чудний чоловік ...
Двері, мабуть, ви сплутали,
Вулицю, місто, вік.
Б.Окуджава
ОРИГІНАЛ
Тьмою здесь все занавешано,
И тишина как на дне...
Ваше Величество Женщина,
Да неужели ко мне?
Тусклое здесь электричество,
С крыши сочится вода.
Женщина, ваше величество,
Как вы решились сюда?
О, ваш приход - как пожарище.
Дымно, и трудно дышать...
Ну, заходите, пожалуйста.
Что на пороге стоять?
Кто вы такая? Откуда вы?!
Ах, я смешной человек...
Просто вы дверь перепутали,
Улицу, город и век.
Б.Окуджава
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598382
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)