Сценарій свята Різдва Христового. Для дітей середнього шкільного віку.

CЦЕНАРІЙ  СВЯТА  РІЗДВА  ХРИСТОВОГО.

Для  дітей  середнього  шкільного  віку.

Для    дітей  середнього  шкільного  віку.
Автор  -  Яхневич  Галина  Семенівна.
Дія  перша.  

Ведучий:

Друзі,  браття,  звеселіться!
Нам  прийшла  оце  новина:
Діва  чиста,  непорочна
Сина  Божого  вродила!

Спаса  нашого  Ісуса,
Царя,  Бога  привітаймо
І  всі  разом,  друзі,  браття,
Нумо,  дружно  заспіваймо.

Бажаючі  привітати  новонародженого  Господа  Ісуса
Христа  стають  у  коло  ,  взявшись  за  руки,  і  починають
хоровод  із  співом.  (Мелодія  на  вибір).  Хоровод  може
бути  біля  сцени,  де  є  місце.

Веселися,  радій,  земле,
Навкруги  все  засвітилось:
Народився  наш  Спаситель  –
Слово  Божеє  здійснилось.

Наш  Ісус  Христос  Владика
Вже  прийшов,  щоб  бути  з  нами.
У  нас  радість  превелика
І  ми  ділимося  з  вами.

Не  в  палатах  і  не  в  храмі  –
Серед  бідного  народу
Він,  Спаситель  наш  жаданий,
Нам  приніс  живую  воду.

Хай  танцюють  місяць,  зорі
Разом  з  нами  в  хороводі.
Загорілась  зірка  ясна
Нам  усім  на  небозводі.

Вже  серця  відкриймо,  браття,
Ми  усі  Христу  Ісусу.
Хай  запалить  там  багаття
І  зігріє  нашу  душу.

Хай  росте  Ісус  у  серці
Й  там  навіки  зацарює,
Щоб  нам  жити  з  Ним,  не  вмерти,
Бо  пришестя  вже  ми  чуєм!

Будем    разом  ми  з  Ісусом
На  весіллі  святкувати.
Вже  відкрийте  швидше  двері  –
Князь  нехай  ввійде  до  хати!

Дія  друга.

Відкривається  завіса.
 В  полі,  біля  згасаючого  вогнища    сидять  пастухи
   і  розмовляють  між  собою.  До  їх  слуху
 доноситься  пісня  «  Славте  Бога».

 Перший    пастух:
Тихо!  Чуєте?

 Другий  пастух:
Лине  з  неба:  «Слава  Богу!»

 Третій  пастух:
Гляньте,  сяйво  це  чудове  –
З  неба  стелиться  дорога!

 Всі,  злякано,  схоплюються  на  ноги.

Четвертий    пастух:
Ангол  Божий  в  Божій  Славі
Ось  спускається  додолу!

 П’ятий  пастух:
У  якійсь  важливій  справі.

 Шостий    пастух:
 Та  що  може  бути  в  полі?

 Перший  пастух:
Може  ми  такі  вже  грішні,
Що  прийшов  карати  з  неба?

 Другий  пастух:
 Спом’янув  гріхи  колишні….

 Третій    пастух:
 Нам  покаятися  треба!

 Ангол:
Не  лякайтесь,  благовіщу
Вам  найкращую  новину:
У  Давидовому  місті
Вам  родилася  Дитина,

На  велику  радість  людям,
Та  на  щастя,  на  спасіння.
Він  Спасителем  всім  буде,
Боже  в  Нім    благовоління.

 Він  Христос,  Господь,  Спаситель.
В  яслах  ви  Його  знайдете.
Ваш  Месія,  Викупитель,
Пересвідчитись  підете.

 Пісня  ставала  все  гучнішою.  Анголи  славили  Бога.
Коли  скінчилась  пісня  хвали  Богу,  Анголи  вигукнули:

 Другий    Ангол:
Слава  Богу  на  висоті  (як  ехо)  Сла-а-а-ва-а-а    Бо-о-о-гу-у-у!....

 Анголи  підхопили:
Сла-а-а-ва-а-а    Бо-о-о-гу-у-у!…..
І  на  землі  мир!  Мир!  Мир!  Мир!
У  людях  добра  воля!    Добра  воля!  Добра  воля!
Сам  прийшов  -  по  Своїй    волі…(3  рази)

Анголи  заспівали:
Слава  Спасителю  Богу…Богу…Богу.
Слава  на  вічні  віки,  на  вічні  віки  –  на  вічні  віки.
Вся  слава  Йому  лиш  Одному…Одному…Одному.
Славмо  усі  залюбки…залюбки…залюбки!

 Анголи  виходять.

 Четвертий    пастух:
В  домі  місця  не  знайшлося
Для  Спасителя  і  Бога?

 П’ятий  пастух:
Привітати,  як  годиться,  поспішімо.  Мерщій    в  дорогу!

 Забрали  всі  свої  клунки  і  вийшли.

 Дія  третя.

В  стайні,  в  яслах  лежить  Немовля.
Його  дбайливо  прикриває  Його  мати.
Заходять  пастухи  і  вітаються.

 Перший  пастух:
Браття  любі,  добрий  вечір!

Другий    пастух:
Мир  Божий  вам  і  вашому  дому.

 Третій    пастух:
Хай  всі  Божі  благословення  спочинуть  на  вас!

 Четвертий    пастух:
А  Богові  нашому,  хай  буде  слава  і  хвала!

 Йосип:
Добрий  вечір.  Приймаємо  ваші  благословення.
І  вам  того  самого  бажаємо  і  ще  більше!

 Другий    пастух:
Ось  Господь  сказав  нам  з  неба
Про  Дитину  цю  щось  дивне,
Що  сюди  прийти  нам  треба,
Привітать  Дитя  невинне.

 Третій    пастух:
Бо  Дитя  це  незвичайне:
Сам  Господь  Ісус,  Спаситель.
Славмо  Бога,  величаймо,
Він  Месія  –  Викупитель!

 Мама  Марія:
Те  я,  браття,  добре  знаю.
Це  для  мене  не  новина.
Завжди  Богу  довіряю  -
 Маю  я  від  Нього  Сина.

 Все,  що  каже  нам  Владика,
Я  у  серденько  складаю.
Дуже  радість  ця  велика,
Хоч  не  всі  ще  про  це    знають.

Йосип:

 І  вже  бачать  наші  очі,
Що  з  глибин  віків,    спрадавна,
Слово  мовилось  пророче  –
Ось,  прийшла  година  славна.

Перший    пастух:
Нам  в  Ісусі  -  дар  спасіння.
В  Нім  Сам  Бог  прийшов  в  цей  час.
Він  в  хліві  родився  ,  в  сіні,
Щоб  спасти  від  смерті  нас.

 Другий    пастух:
Він    -  Господь,  Спаситель  світу
Тут  лежить,  серед  овець,
Щоб  пастух  діряву  свиту
Скинув  геть  і  взяв  вінець.

 Четвертий    пастух:

Я  буду  Тебе  славити,
Святити  й  величати!
Господи  милості,  слави  –
Хочу  Тебе  пізнати!

 П’ятий  пастух:
Лиш  Тобі  я  поклоняюсь!
Богу  я  служу  Одному!
І  з  пошаною  схиляюсь  -
Слава,  честь  Тобі  Святому!

 Звучить  пісня:  «Величаю  я  Бога  чудес.»
(Мелодія  серця)
Славлю  Спасителя  –  Бога,
Живого  Ісуса  Христа.
Він  до  спасіння  дорога,
Всім  вічне  дарує  життя.

 Приспів:  (усі  разом)
О!  Мій    Господь,  алілуя!
Алілуя!  –  летить  до  небес.
Хай  же  весь  Всесвіт  почує:
Величаю  я    Бога  чудес!

 Руки  до  неба  здіймаю,
Чекаю  і  кличу:  «Ісус!»
Кожного  дня  виглядаю,
Славлю,  співаю,  молюсь….
Приспів.
В  серці  без  Тебе  пустеля
Суха,  кам’яниста,  мертва.
Ти    -  моя  радість  єдина,
Водиця  цілюща,  жива.
Приспів.
Красна  весна  солов’їна,
Спаситель,  з  Тобою  прийшла,
Щастям  мене  напоїла
Й  розквітла  пустеля  моя.

 Третій    пастух:

 Хай  Бог  Отець  благословить
Ісуса  Господа,    Христа
І  вас  втішає  кожну  мить!
Йому  вся  честь  і  висота!

Пастухи,  поклонившись,  виходять.

 Дія  четверта.

 Цар  Ірод  на  троні.  Навколо  нього  його  царедворці.
Двоє  слуг  обмахують  його  великими,  на  довгих
держаках,  віялами.  Перед  ним  на  золотих  тацях
дорогі  напої    і  фрукти.  Талановитий  музикант  своєю  майстерністю  ублажає  царя.

 Ведучий:
Коли    народився  Ісус  у  Віфлеємі  Юдейськім  за  днів  царя  Ірода,  то  мудреці  прибули  до
Єрусалиму  зі  сходу,  щоб  розвідати  про  новонародженого
Царя  Юдейського.

Зайшов  слуга,  низько  вклонився  цареві.

Цар  Ірод:
Негідний  раб,  як  ти  посмів
Тривожити  мій  спокій?!

 Слуга:
Царю  Іроде  Великий,
Ти  премудрий,  сонцеликий,
Мудреці  прийшли  зі  сходу
Від  далекого  народу.
 Просять  милості  у  тебе,
Запитати  щось    їм  треба.
Але  що  –  не  можу  знати,
Бо  не  хочуть  розмовляти.

Цар  Ірод  (недбало):
Що  ж,  веди,  нехай  побачу.
Хай  же  бачать  добру  вдачу:
Цар  їх  милує,  приймає,
І  люб’язно  зустрічає.

 Слуга  низько  вклонився  і,  задкуючи,
Вийшов  і  швидко  повернувся  в  супроводі
 Мудреців  зі  сходу.

 Слуга(вклоняючись):
Ось  ці  люди,  що  просились.
Тобі  низько  поклонились.

 Мудреці  низько  поклонились  цареві  Іроду.

 Цар  Ірод:
   Дозволяю,  говоріть.

 Перший    мудрець:
 Вік  живи,  могутній  царю,
І  від  нас  прийми  ти  шану.

 Всі  троє  низько  вклонились.

 Другий    мудрець:
Зірку  бачили  на  сході  –
Цар  родився  у  народі,
Цар  Юдейський  Той,  Великий.
Проведи  нас,  сонцеликий.

 Третій  мудрець:
Прибули  ми  із  далека.
Путь  була  тяжка,  нелегка.
Ми  прийшли,  щоб  подивитись,
Йому  низько  поклонитись.

Перший    мудрець:
Його  царство  буде  вічне,
Не  зрівняється  з  ним  інше.
Буде    Він  лише  Владика,
Слава  й  честь  Йому  велика!

 Цар  Ірод  :
Ви  принесли  вісті  гарні
Та  надії  ваші  марні,
Бо  не  знаю  я  дитяти,
Шлях  не  можу  показати!  
(Зробив  паузу,  подумав  і  сказав:)
Але  зараз  позбираю
Мудреців  із  цього  краю.

Махнув  рукою,  давши  зрозуміти  мудрецям,
щоб  вони  відійшли  і  стали  поодаль,  а  сам
встав  із  трону  і  став  нервово  ходити  по
світлиці.  Нарешті,  з  криком  звернувся
до  слуг:

 Ви  шакали,  люті  змії,
Не  сказали!  Як  посміли?!
Їсте  хліба,  п’єте  вина!
Де  родилася  дитина?!

 Придворні  і  слуги  розгублено,  зі  страхом
виправдовувалися:

Ми…ми  не  чули.  Ми..ми..не  знаєм.
Ми…ми  у  вчених  р-р-розпитаєм.

 Ведучий:
Затрясло  царя  від  страху.

Цар  Ірод(сам  до  себе):
Що  робити?  Щоб  зі  страху,
Часом  би  ,  не  дати  б  маху.
Он,  всі  в  місті  пробудились.
Зупинить!  Щоб  не  сказились
Й  не  повстали  би  Юдеї
Із  держави  оцієї!
Голосно  до  слуг:
Гей  ви,  слуги,  не  зівайте
Та  всіх  мудрих  позбирайте!

Слуги  розбіглися.  Ірод  ходить  то  взад,  то  вперед,  виглядає  в  вікно.  Сам  він  у  великому  переляку.  Руки  його  трясуться.  Щоб  не  взяв  у  руки,  випадає.  Говорить  сам  до  себе:

Цар  Юдейський!  Мовчать  змії!
(важко  дихаючи,  немов  вичавлює  з  себе)
На  що  маєте  надію?
Всіх  поріжу,  повбиваю!  (голос  тремтить)
Його  царство!  Де?  Не  знаю!
Та  дарма,  я  відкопаю!
Я  так  легко  не  прощаю!
І  всі  будуть  пам’ятати,
Як  зі  мною  діло  мати!

 Зайшов  слуга  і,  тремтячим  від  страху  голосом,  звернувся  до  Ірода.

Слуга:
О!  Ясновельможний    царю,
Превеликий  государю,
Ти  дозволь  мені  сказати,
Мудреців  тобі  подати.

 Мудреці  царя  Ірода  низько  вклонились.

Перший    мудрець:
Вік  живи,  пресвітлий  царю,
Ти  хвалу  прийми  як    дара.
Ти  всесильний  і  премудрий,
О,  володарю  наш  чудний!

Цар  Ірод:  (сердито)
Буде  вам,  лукаві  діти,
Всім  без  діла  тут  сидіти!
Де  родився  Цар  Юдейський  –
Захисник  їх,  Ізраїльський?!

Падають  від  страху  ниць  всі  цареві  мудреці.

Другий    мудрець:  (на  колінах,  плачучи)
Ми  не  знаємо,    не  чули,
Твою  милість  не  забули.
Ти  прости  нас,  государю,
Незрівняний,  мудрий  царю!

 Третій    мудрець(  плачучи,  на  колінах):
Не  вели  ти  нас  казнити,
Будем  вірно  ми  служити.
І  щоб  вість  тобі  подати,
Ми  підемо  вже  шукати.

Четвертий    мудрець(  плачучи,  на  колінах):
Ми  всю  землю  обійдемо
І  царя  того  знайдемо!
Прости,  Іроде,  помилуй,
Не  зведи  ти  нас  в  могилу!

Цар  Ірод  (суворо):
Вас  останній  раз  прощаю
І  шукати  посилаю!
Щоб  в  найближчу  мені  днину
Відшукали  ви  дитину!
А  тепер  он  там  постійте,
Зрозуміти  все    зумійте!
(Вказав  їм  місце  недалечко,  щоб  було  добре  чути)

Ірод  подав  знак  слузі,  щоб  той  привів  мудреців
Ізраїльського  народу.  Слуга  побіг  і  привів  їх.

Книжники  і  фарисеї  низько  поклонились  і  привітались:
Перший    фарисей:
Вік  живи  премудрий  царю,
Незрівнянний  государю!

Другий    книжник:
Вік  живи,наш  сонцеликий!
Цар  -  премудрий  і  великий!

Цар  Ірод:
Я  усіх  вас  поважаю,
Царя  вашого  чекаю.
Кажуть,  Він  вже  народився.
Я  Йому  ще  не  вклонився.
Є  повага  між  царями  –
Завжди  буде  поміж  нами.
У  вас  прошу  допомогу:
Покажіть  мені  дорогу.

 Книжники  і  фарисеї,  порадившись,  сказали:

Другий    книжник:
Цар,  Месія  наш  Юдейський,
Прийде  в  край  наш  Віфлеємський,
Божий  нарід  буде  пасти
І  не  дасть  йому  пропасти.

Другий    фарисей:
Він  –  Владика,  Вождь,  Спаситель,
Наш  великий  Викупитель.
Довіряємо  ми  Богу
І  чекаємо  від  Нього.

Цар  в  задумі  походжає  по  палаці  і  потирає  собі
бороду  лівою  рукою,  а  праву  тримає  на  мечі.

Цар  Ірод  (до  мудреців  юдейських):
Всім  моє  вам  шанування
І  служителям  вітання.
За  лояльну  службу  вашу,
Конче,  вам  колись  віддячу.

Третій  книжник:
Вік  живи,  премудрий  царю,
Наш  великий  володарю!

Всі  мудреці  юдейські  низько  вклонились  і  вийшли.

Цар  Ірод(знаком,  кивком  руки,  покликав  мудреців
зі  сходу    і  промовив):
Ви  ідіть  собі  щасливо,
Відшукайте  оте  диво,
Що  родилось  в  Віфлеємі
В  царстві  славному  моєму.
А  коли  Його  знайдете,
Мені  вістку  принесете,
Бо  й  я  хочу  вшанувати  –
Гідно,  славно  привітати!

 Мудреці  низько  вклонились  цареві.

Перший    мудрець:
Вік  живи,  премудрий  царю
І  могутній  володарю,
Ми,  коли  назад  підемо,
Тобі  вістку  принесемо.

Дія  п'ята.

 Ведучий:
Мудреці  царя  послухали  і  відійшли  на  пошуки  Дитини,  що  народилась.  І  ось  зоря,  що  на  сході:
 вони  її  бачили,  йшла  перед  ними,  аж  прийшла  і  стала  зверху,  де  Дитина  була.  Побачивши  зорю,  вони  надзвичайно  зраділи.  І,  ввійшовши    в  будинок,  знайшли  там  Дитятко  з  Марією,  Його  матір’ю.

 Перший    мудрець:
 Мир  і  благодать  цьому  дому.

Всі  мудреці  пали  ниць  і  поклонились  Дитятку  і,  відчинивши  скарбниці  свої,  піднесли  Йому
дари  :  золото,  ладан  і  смирну.

 Перший    мудрець  (подає  золото):
Ті,  що  Тебе,  Ісус,  приймуть,
Навіки  станеш  в  них  Господь,
Корону  слави  зодягнуть
І  білий  з  золотом  ефод.

Другий    мудрець(вклоняється  і  подає  ладан):
Прийми  цей  скромний  дар,
Великий  Архірею,
Ти  Вічний  Бог  і  Цар
Над  небом  і  землею!

Узяв  Ти  Сам,  поніс
Гріхи  усього  люду
І  в  захисті  стоїш,
Рятуєш  нас,  не  судиш.

І  кличеш  всіх:  «  Прийди
До  Бога  ще  завчасу,
Щоб  в  пекло  не  піти
За  гріх  -  невірність  вашу!»

 Третій    мудрець  (вклоняється  і  подає  смирну):
Людський  Син,  Ти  -    Бог  і  Цар,
Тебе    величаю!
Ось,  прийми  від  мене  дар!
Тобі    поклоняюсь!

В  моє  серце  Ти  ввійди,
Дорогий  Спаситель!
Не  зайде  вже  гріх  туди  –
Ти  мій  Викупитель!

Ти  заплатиш  за  нас  всіх
І  обмиєш  кров’ю,
Піднімуть  Тебе  на  сміх,-
Вчинять  так  з  любов’ю!

 Марія:
Всього  цього  я  не  знаю,
Та  у  серденько  складаю,
А  Господь  усе  те  чує,
З  нами  днює  і  ночує.

 Всю  мою  любов,  Дитинко,
До  останньої  краплинки,
Я  віддам  Тобі,  Коханий.
Сином  Божим  Ти  названий.

Підростай  на  славу  Божу  –
Дасть  Тобі  Він  долю  гожу.
Твоє  ймення  є  від  Бога
І  від  Нього  вся  дорога.

Він  сказав:  «Великий  будеш!
Ти  спасіння  всім  здобудеш,
Всім  дасиш  по  благодаті,
Хто  захоче  те  прийняти.

І  Ти  сядеш  на  Престолі
Навіки  по  Божій  волі.
Твоє  царство  вічне  буде
І  спасенні  будуть  люди.»

Як  то  буде,  я  не  знаю,
Я  лиш  Богу  довіряю.
І  на  Нього  покладаюсь.
Все,  що  Боже  –  не  цураюсь.

Чую,  що  судилась  доля:
Понести  всі  людські  болі
Й  дарувати  людям  волю
Й  сісти  з  Богом  на  престолі.

Хто  ж  ви  будете,  шановні,
Що  такі  всі  красномовні?
Так  дивуєте  словами,
Що  тріпоче  серце  мами.

Перший    мудрець:
Мудреці  зі  сходу,  знані  –
Послужити  вам  призвані.
Бог  віх  любить  і  чекає.
Тих,  хто  блудить,  Він  шукає.

І  хто  любить  славить    Бога,
Тому  з  мудрістю  дорога.
Ми  прийшли,  щоб  подивитись,
 Сину  Божому  вклонитись.

 Дуже  радісні,  щасливі
Всім    розкажемо  про  диво
По  усіх  краях,  в  народах:
Вічний  Цар  приніс  всім  згоду!

Мудреці  низько  вклонились  і  вийшли.

 Завіса.

 Ведучий:(перед  завісою)
А  вві  сні  остережені,  щоб  не  вертатись
до  Ірода,  відійшли  вони  до  своєї  землі.
А  як  вони  відійшли,  то  Ангол  Господній
З’явився  у  сні  Йосипу  та  й  сказав:  «Уставай,
візьми  Дитятко  і  матір  Його  і    втікай  до  Єгипту,
і  там  зоставайся  аж  поки  скажу  тобі,  бо
Дитятка  шукатиме  Ірод,  щоб  Його  погубити.
Йосип  устав,  взяв  Дитину  та  матір  Його  вночі,
та  й  пішов  до  Єгипту.  І  він  там  зостався  аж  до
 смерті    Іродової,  щоб  збулося  сказане  від
Господа  пророком,  який  провіщає:  «Із  Єгипту
покликав  Я  Сина  Свого».  Спостеріг  тоді  Ірод,
що  ті  мудреці  насміялися  з  нього  та  й  розгнівався
дуже  і  послав  повбивати  в  Віфлеємі  й  по  всій  тій
околиці  всіх  дітей  від  двох  років  і  менше,  за  часом,
що  його  в  мудреців  був  випитав.
       Після  повернення  з  Єгипту  Йосип  оселився  з
Марією  і  Дитятком  в  місті  Назарет,  щоб  збулося
пророками  сказане,  що  Він  Назарянин  буде  званий.
Євангеліє  від    Матвія  2:1-23  «  Дитина  росла  та  зміцнювалася
духом,  набираючись  мудрості.  І  благодать  Божа  на
ній  пробувала».  Євангеліє  від    Луки  2:40.

 Перший    хлопчик:
«  Так  бо  Бог  полюбив  світ,  що  дав  Сина
Свого  Однородженого,  щоб  кожний,  хто
вірує  в  Нього  не  загинув,  але  мав  життя  вічне.
Хто  вірує  в  Нього,  не  буде  засуджений;  хто  ж  не
 вірує  в  Нього,-  той  вже  засуджений,  що  не
 повірив  в  Ім’я  Однородженого  Сина  Божого».
Євангеліє  від  Івана  3:16,18.

 Другий    хлопчик:
«Бог  не  послав  Свого  Сина  на  світ,
Щоб  Він  світ  засудив,  але  щоб  через
Нього    світ  спасся.»
                                           Євангелія  від  Івана  3:14

 Вірш  «  Вже  пора  іти  за  Ним»

Даймо,  браття,  Богу  місце
І  в  покоях,  і  в  серцях.
Всі  ми  Господу  вклонімся:
Ось  він  вже  –  спасіння  час.

Смуток  свій  віддаймо,  болі  –
Він  Спаситель  в  світі  цім,
Цар  сподіваної  волі,
Бог  Живий,  Він  над  усім.

Ми  з  Ним  в  радості  і  в  скруті  –
В  Боже  Царство  нас  веде.
І  не  лишиться  забутим,
Той,  хто  серце  відімкне

 І  запросить  царювати
Лиш  Ісуса  у  житті,
Буде  Слів  Його  шукати  –
Не  заблудиться  в  путі!

Сяде  поруч  на  престолі,
Разом  з  Господом  Святим.
Геть  байки  усі!  Доволі!
Вже  пора  іти  за  Ним!

Пісня  «  Єдиний  Ти  слави  гідний».
(Мелодія  серця)

Хай  славиться  Ім’я  Твоє,
Господь  мій  і  Бог  мій  –  Спаситель.
Із  трепетом  серце  моє
Співає  Тобі,  Викупитель.
Приспів:
Люблю  я  Тебе,  мій  Ісус,
І  серце  своє  відкриваю.
Навіки  Твоя  –  признаюсь.
Ім’ям  я  Твоїм  називаюсь.

Хвала  хай  летить  до  небес
І  дяку  несе  за  Голгофу.
Ти  милості  Бог  і  чудес!
Вклоняюсь  я  Господу  Богу!
Приспів.
Лиш  Ти  ,  наш  Владика,  Господь,
Всіх  милуєш,  любиш,  спасаєш
І  кличеш:  «До  Мене  приходь!»
І  все  нам,  Господь,  Ти  прощаєш!
Приспів.

 Вірш  «  Напийся  живої  води»  .(Можна  прочитати  у  вигляді  монтажа)

Увінчаний  славою  й  честю
Господь  в  ризах  світла  постав.
І  зло,  щоб  із  світу  понести,-
Він  Сам  на  Голгофі  страждав.

Простяг  закривавлені  руки
І  Сам  обіймає  весь  світ.
Прийди,  Він  візьме  на  поруки,
Ісус  тебе  викупив  з  бід.

Повір  і  прийди  до  Ісуса
І  болі  свої  принеси.
Відкрий  своє  вухо,  послухай
І  більше  тягар  не  неси.

Віддай  Йому  муку,  страждання
Більше  в  під’їзд  не  втікай.
Залиш  ти  свій  страх  і  вагання
І  серце  мерщій  відкривай

Для  нашого  Господа  Бога
І  більш  не  ходи  навмання.
Від  Нього  іде  допомога
Всім  кожної  миті,  щодня.

Він  змучених  всіх  розуміє
І  кличе  щоденно:  «Прийди!»
Серця  лікувати  уміє
І  вирве  тебе  із  біди.

Мерщій  же  іди,  не  вагайся!
Безцільно  уже  не  броди,
Любові  Його  не  цурайся,
Напийся  живої  води.

Ведучий:
Нумо,  браття  українці,
Берімося  в  коло.

Коломийки  заспіваймо.
Хай    танцюють  ноги.
Царя  Бога  величаймо
Багаті  й  убогі.

 Різдвяні  коломийки.

Наш  Господь  Ісус  Спаситель
Всі  гріхи  прощає.
Він  наш  вірний  Викупитель
І  нас  захищає.

Щоб  у  мирі  і  достатку
На  землі  нам  жити,
Перестаньте  навіть  в  крадьки
Ідолам  служити.

Дайте  Богу  повне  право,
Щоб  вас  захищати
І  почніть  уже,  нарешті,
Його  поважати.

Киньте  геть  свої  неправди,
Дайте  місце  Богу!
І  Він  з  вами  буде  завжди,
Як  підете  вногу  .

Не  приймайте  небилиці,
А  жадайте  Слова  –
Невичерпна  ця  криниця,
Дати  все  готова.

Ймення  Господа  Ісуса
Клич  на  допомогу.
Його  голос  тільки  слухай,
З  Ним  іди  в  дорогу.

Бо  в  Ісусі  лиш  спасіння
І  більше  ні  в  кому.
Його  власне  ми  творіння
І  святі  у  Ньому.

Ми  з  Ісусом  в  Його  царстві
Будем  царювати.
Жиймо  в  мирі,  дружбі,  в  братстві
І  кличмо  до  хати.

Прости,  Господи  Ісусе,
Нам  усі  неправди.
Я  Тобою  лиш  хвалюся,
Будь  зі  мною  завжди.

Ти  гряди  уже,  Ісусе,
Ми  тебе  чекаєм.
Милосердний  наш  Спаситель,
Тебе  виглядаєм.

Слава  вся  хай  буде  Богу,
Господу  Ісусу,
Він  –  до  вічності  дорога  –
Йому  поклонюся.

Алілуя,  Алілуя,
Алілуя  Богу.
Лише  в  Біблії  знайдете
До  Бога  дорогу.
Амінь!
До  сценарію  можете  додати  пісеньки  і  колядки,  які  вам  подобаються.
Галина  Яхневич.

 
Автор  Галина  Яхневич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2015
автор: Тріумф