Прохолодні стають вже ночі,
Та ще листя зелене в траві
Цвіркунам своїм вуса лоскоче,
Вони й раді, мов діти малі
На травиночку стану ногою
Не хитаючись втримаю стан
Босоніж прошмигну кропивою
Доторкнуся до тіла, до ран
Заспіваю у тім неспокої
Руки в небо де клич журавлів
Я готова із Вами, в двобої
Ввись злетіти, майстриня ключів
Перша ніч, прохолодна, печальна
Не ховайся від мене в плече
Чуєш землю? Молитва повчальна
Захистить .. Так! Так! Так! Не пече?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2015
автор: Ольга Ратинська