Сонячним променем небо залите,
Сонця частинка палає в мені,
Пахощі трав придурманюють літо,
Тиша і гамір у ночі і дні.
Знов сповиває мене Україна
Із калинових ясних пелюшок,
Хоч ще дорослий, але ще дитина
По українській землі крок-у-крок.
Часто життя мене душить думками,
Вічні проблеми - то ноти сумні,
Тільки одну маю думку ласкаву:
Я в Україні, й вона у мені.
Тішуся мовою, пісню співаю,
Хай навіть голос таки не від Бога,
Я Україну люблю і кохаю,
В ній моя рідна батьківська дорога.
Ненька єдина, красива, безмежна,
А краєвиди такі чарівні,
Разом із нею і я незалежний.
Щастя - що є Україна в мені!
18. 07. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597768
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.08.2015
автор: Віктор Остроух