Я знаю багато слів що зів"януть коли доторкнешся до них рукою
Коли заколише вчорашня пам'ять спогади що бояться двобою
Сьогодні світає на хвилю раніше аби повторити завчене вчора
Руки годинника ходять пішки аби побачити біле чорним
Я знаю до болю про рани на тілі про невідворотні наміри смерті
Чорне що коле змінила на біле . Світанок прокине за мить і три чверті.
Слова промовчали, бо тиша - то правда, що коле і гладить аби лише бути
Болить – перестане, бо біль як порада як сила молитви котру не збагнути…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597722
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2015
автор: Оля Бреславська