Не маючі кохання,
Не маєш ти і сподівання.
Що та любов яку б ти мала,
Вона на віки б з тобою стала.
Але чекаючи на чудо,
Ти маєш все ж таки «гаряче блюдо».
Яке тебе розпалює, гартує,
В середині всі піраміди твої будує.
І все ж, з роками, днем за днем,
Воно лишається в тобі холодним злиднем.
Та всі твої навіянні роками сподівання,
Летять із крахом твого розчарування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597683
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 04.08.2015
автор: Анна Соловей