Ступає тихо, як вправний злодій, погожий вечір,
Зірки у неба умілим рухом краде в кишені,
А місяць хвацько надувсь, мов м'ячик, і світить ґречно –
Мовляв дивися, які узори на гобелені.
Зоря-крутійка впаде донизу (услід лиш спалах),
І таємниче наза́вжди зникне у гіллі вишні,
Щоб поміж листя, неначе вічність, заколисало
П'янкими снами про сокровенне нічне затишшя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597382
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2015
автор: Олександр Яворський