Два роки мені ти снилась. .

а,..  насправді,,  він  дирижер  
акапелли  осінньої,  хору    
вчора  вперше  на  хвильку  завмер  
і  попадало  листя  до  долу..  

перше  листя,  пожовкле  змарніле  
шурхотіння,  дозрілий  овес  
взяла  в  руки,  притисла  до  тіла  
і,..  згадалося,,  як  він  воскрес..  

грізна  хмара  сховала  в  коріння  
білий  дим  не  буває  чудес  
сріблом  росами  рухами  вмінням  
жезлом  поглядом  диханням  в  прес  

в  саме  серце  у  саму  сушу    
ненаситно  примушує  душу    
мушу  бігти  до  скриньки  Пандори  
впали  краплі  густі  Мандрагори  

оживив  мертве  листя  небес  
на  мокрому  асфальті  біосфер  
танцюємо  передосіннє  танго  
я..  і  той..  а..  насправді,,  він    дирижер  

метр  танцю  закоханий  в  Риму..







адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2015
автор: Ольга Ратинська