А я дивлюсь на неба міражі -
Хмаринки в нім, як сизокрила грива.
Сумні пливуть, курличуть журавлі,
Я серед них шукаю свого сина.
Не відірвать очей від журавлів,
Ніжно тріпочуть їхні чудо-крила.
Я прислухаюся до журавлиних голосів,
Може почую голос свого сина.
Курличуть ніжно журавлі й спішать,
Мені ніяк не встигнути за ними.
В чужі краї сумні вони летять,
І серед них немає мого сина.
Де ж мій синок? Не кажуть журавлі...
Та серце з цим миритися не хоче.
Жду-виглядаю інших журавлів,
Сльози туманом сліплять мені очі.
Та знову ваблять журавлів ключі,
Спішу за ними, доки ще є сила.
І я прошу, благаю журавлів:
-Ви принесіть хоч звісточку від сина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597329
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 02.08.2015
автор: геометрія