внутрішній стержень
на якому тримався твій світ
дав тріщину
міцний твердий
і надійний дах
перетворився на решето
яке подрібнює і розбризкує
воду
так щоб ти нікуди не зміг
сховатися
тобі усі кажуть
ти не вмієш здаватися
тому навіть не пробуй
і не намагайся здатися -
нічого ж не вийде
варіативна складова
світу твого
нагадує пазл
із одним обличчям
якому ти обіцяв
увіковічнення
в тисячах віршів
щоб ніхто і ніколи
не забув Її імені
і того
як багато для тебе
значить
Її щира посмішка
бо тоді тобі посміхається
Щастя
24 липня 2015 [01:43]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597161
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2015
автор: Віктор Шупер