Тихенько дощ заплаче за вікном.

Тихенько  дощ  заплаче  за  вікном,
він  кропить  квіти  дрібним  холодком,
криницю,  вулицю  і  сади,
що  вже  жовтіють  і  гублять  листки.

Веселії  хлоп’ята  збудували  собі  ряд
і  хочуть  дощ  дрібненький  привітать,
засвітять  білим  і  жовто-гарячим  світлом,
що  замість  сонечка  небесного  засвітить.

Із  сонцем  квітам  засвітити
і  краплям  дощовим  радіти,
виросте  вищою  квіток  краса,
на  них  засвітиться  роса.

Білий  і  жовто-гарячий  квіт  
передають  сонцю  і  нам  привіт,
світи  на  небі  і  в  душі  вже  сміливіше,
стань  ближче,  краще  і  миліше!

Анімація  із  інтернету.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597067
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2015
автор: Светлана Борщ