ламаю так слово
як людей ламає їх вік
сиві зникають
горбаті вправляються
у могилах
крилаті позбуваються
своїх крил
недовірливі так
і помирають
від недовіри
не переборовши себе
не почавши вірити людям
розгубивши усі свої
сподівання та надії
біда тому
хто нікому не довіряє
бо і йому
швидше за все
ніхто не довіриться
30 липня 2015 [16:23]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597010
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.07.2015
автор: Віктор Шупер