Таку бурхливу і терпку весну
У цьому році, друже, ми зустріли.
Ще не прокинувсь березень від сну,
Та вже лелеки на подвір’я прилетіли.
Вони втомили крила у дорозі,
Летіли. Бив у груди вітер, бив…
Тугу й жалі на рідному порозі
Лелечий клин у день весни зустрів.
І розлетілось пір’я, на бруківку впало,
Сльозою-кров’ю опустилось на Майдан,
Кому ж це видалось смертей замало?
Хто точе знов підступний свій кінджал.
На мій Дніпро, що навесні розлився,
На той розмай, що як вино п’янить,
На ранок, що з туману народився,
На світ, який не можу не любить?
Моя країна є і завжди буде
Народжувать дітей, співать пісні.
Хлібами засівати землю всюди,
Лелечий клин стрічати навесні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2015
автор: Тетяна Акименко