Засвистала заспівала сопілка у лузі,
Заходились козаченьки заспівати в тузі.
Б’ють литаври, тулумбаси, заіржали коні.
Начувайтесь вороженьки, козаки у полі.
Народила наша неньо та пустила в світ
Тільки раз нам помирати, загортатись в цвіт.
Нам зозуля відміряли річеньки у лісі,
Засіяло засміялось Сонечко на списі.
Та калина при дорозі, годі сумувати
Посміхнеться щастя-доля нам з тобою, брате.
Та калина вся червона, мовби кров на сонці
Нам дівчина усміхнулась сонечком в віконце.
Проводжала, проводжала, брате, нас в дорогу
Утирала свої сльози та краса від бога.
Не сумуйте карі очі та не плач дівчина
Ще з тобою обірвемо диво-цвіт калини.
Ще не згасла наша доля, мов зоря під вечір
Ще живе моя країна та ще б’ється серце.
Б’ється серце мовби птаха, б'ється … не згасає
Буду славить Україну, іншої немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596592
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.07.2015
автор: Dema