Довіряю життю як і небу,
Все потрібне приходить в свій час,
Тихо, нишком, усе , що лиш треба,
Так, навшпиньках, нечутно для нас.
Довіряю думкам, що прозорі,
Чисті, вимиті, вмиті ізранку,
Я довірюсь бажанням, що зорі,
Підбадьорюють вірити змалку.
Сонце, полудень, знов обігріє,
Лиш іззовні - всере́дині те́пло,
Довіряю вогню, що не тліє,
А горить, вище пагорбів, звикла..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2015
автор: Валентина Капшук