Вовк в лісосмузі – всім гроза!
На ньому вбивства і крадіжки.
Пропав Баран, за ним Коза,
Залишилися ріжки – ніжки…
Вовк своє лігво будував,
І жирував, як на курорті,
Бо з звірів шкури поздирав,
Для особистого комфорту.
Своїм Вовчатам купував
Авто, квартири, навіть дачі,
І все до лап своїх хапав,
Не чуючи гіркого плачу…
Все, що надбав, все на крові,
Не до добра воно Вовчатам,
За біль, за кісточки в траві,
Ще й правнукам відповідати…
І в медицині, і в судах,
І в деяких прокуратурах,
Вовки безжалісні сидять
В овечих і продажних шкурах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2015
автор: LubovShemet