Чужинця славлять холуї…
І що з того, що від змії.
Який святий він вам… чужий,
Ординський вибл.док лихий.
Прийшов до вас як демон снів…
Вбив Святославових синів.
І княжий трон зайняв байстрюк,
Ординки, й кагана онук!
Вогнем й мечем нас так хрестив,
Що з трьох одного залишив...
Без війн, усобиць і вражди,
Відправив в землю назавжди.
За те, що знищив стільки цвіту,
Чекають предки з нас одвіту.
Чужої досить нам посвяти…
Щоб у руках дурних тримати.
Бля присосалась й колиха,
Хозарська н.волоч лиха.
Прокляті з.йди – демократи…
Не буде скоро вже чим й ср.ти.
Давно на серці сумно й тихо…
Прийшло у кожну хату лихо.
Гей! хлопці, де ви… козаки?
Співці, ладнають байдаки!!!
Виходячи з історичних даних з 12 млн. населення, після Хрещення залишилось лише 3 млн...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596405
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 28.07.2015
автор: Дід Миколай