Я дививсь на зорі угорі,
Спалаху чекав на небосхилі,
Золотився жовтень на дворі,
Час коли родивсь ти, сину милий.
Виривалось серце із грудей,
Тіло все від радості співало,
Не відводив, сину, я очей,
Від зорі, що в небі засіяла.
Я молився Богу уночі,
За твоє здоров’я любий, сину,
Щастя твого я беріг ключі,
Берегти поклявся до загину.
Моє сонце, любий сину мій,
Я завжди пишаюся тобою,
Рід свій бережи і розумій
І не очорни життя ганьбою.
Хай тобі освічує зоря,
Шлях життєвий щоб з путі не збився,
Не спіши летіти за моря,
Пам’ятай, живи де народився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596303
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2015
автор: Віталій Назарук