Зізнання Любій Люді.

Відсутність  твоя  біля  мене,  кохана,
На  термін,  що  довше  за  дві-три  доби,
Мене  позбавляє  і  сну  і  дорана
Не  можу  збагнуть    —  нащо  ті  всі  гриби,
І  річка,  і  сонце,  і  вітер,  і  квіти
Без  тебе,  кохана,  не  мають  ваги.
Якщо  ти  не  поруч  —  то  листя  і  віти
Не  пестять  мене,  а  шмагають  зноги.
Без  тебе  не  маю  ні  сну,  ні  покою.
Без  тебе  і  їжа  мені  несмачна.
Без  тебе  ні  воску,  ні  меду,  ні  лою
Добути  із  мене  не  можна  ніяк.
І  сонце  не  гріє  й  пташки  не  співають,
Коли  ти  не  поруч,  кохана  моя.
Я  хочу  на  потяг  чимшвидш,  хай  ругають
Мене  вороги  і  найкращі  друззя.
Мені  все  байдуже,  мені  все  немиле,
Коли  ти  не  поруч  щоночі  сопиш.
Які  бур"яни  там,  які  там  малини...
Я  хочу  до  тебе  в  обійми  чимшвидш.
Любесенька  Люда,  Люлюшенька  мила  -
Ні  гори,  ні  доли  без  тебе  не  в  кайф.
Я  лину  до  тебе,  я  прагну  додому.
Я  хочу  тебе  пригорнути  —  і  край.

Пішов  я  садить  огірки  і  виривать  бур"яни.
До  дзвінка,  дзвінкоголоса    моя  !

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2015
автор: Michel Nako