Застигло життя на ромашці,
поруч хиталася безмовна тінь,
тріснули шви на порцеляновій чашці,
небеса загриміли - "амінь".
Зелена трава прогнулась під тілом,
на білих пелюстках стукало життя,
солдатська форма зникла під пилом,
куди поніс вітер серцебиття?
Задме вітер - почує матуся,
пам'ятає старенька крихітний стук.
"Чуєш, мамо, я повернуся,
впаду до зморщених ваших рук!".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596162
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.07.2015
автор: Міша Малюк