Я ладна з травнем всі стежки пройти
І вірю, що могла б за ним угнаться,
Бо коли поряд він, мені – сімнадцять.
Є сумнів? Ну, не більше двадцяти!..
Так пахне зеленню його ім’я!
Так солодко з ним бути наодинці!
Плекаю мрію врешті роздивиться,
Які він чари сипле солов’ям
У келишки конвалії з росою.
Ніяк перед цікавістю не встою…
У травня стільки див! І я повинна
Спіймати невловимі ті хвилини,
Коли він краде в поля свиту чорну,
А листя випускає із полону.
Черкне в яку секунду сірником
Над гнотиками юних свіч тюльпанів?
І глечик переверне з молоком
Над грушами старими над ставком?
І теплий вітер виведе зі стайні?..
А може, травня я приколишу
Під вишнями у нашому садочку?
Приміряю тоді його сорочку,
А як удасться, трішки й поношу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596150
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2015
автор: Ніна Багата