Ми бачились лиш хвилечку,
До тебе тягнуся знов,
Нас зв’язує тонка ниточка,
Цю справжня моя любов.
Люблю, коли сонце яснеє
Як вітер затих в лісах,
Як небо вгорі безхмарнеє,
До тебе лечу, як птах…
Ти стрінеш мене з усмішкою,
Зігрієш теплом своїм,
Ти будеш моєю казкою,
Я гномом малим твоїм.
До тебе завжди вертаюся,
Зігрітись твоїм теплом,
У хвилях твоїх купаюся
І щастя гребу веслом.
Ти не хвилюйся в смуткові,
Ти мене зрозумій…
Ми у душі одинакові,
Сонячний, Світязю мій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596135
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2015
автор: Віталій Назарук