Не варто сподіватися на краще ,
Якщо в житті твоєму вже не віє вітер змін,
Якщо єством своїм ти бездар і ледащо,
То і життя твоє нікчемний,пустий дзвін.
Ніхто за тебе у житті твій крок не ступить
Й без стуку двері не відчиняться ніде,
Щасливий той,хто не толочить воду в ступі,
А впевнено до цілей своїх йде.
Тому прокинься,поки є ще сили
І чуйним серцем запали вогонь,
Щоб обігріти ближніх,що тепла просили
Із безкорисливих , натруджених долонь.
Гори в житті,щоб не спирало димом груди
І добрим світлом освіти чийсь путь в імлі,
Щоб добрим словом поминули колись люди
Твій славний путь на батьківській землі.
(Лесь Лугинський ). +
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2015
автор: Les luginsky