Господня ласка безкінечна,
Любов безмежна до людей.
Проте не всі так безперечно
Вірять в святу з усіх ідей.
Бог любить нас, людей, безмежно,
Як батько до дітей своїх,
Створивши, слідить обережно
Як людство йде у кут глухий…
Вік атеїстів вже позаду,
Дякуєм Богові за це!
Ми повернулись, наче з аду,
Що мало леніна лице.
Там мізки нам так забруднили,
Що можна було утонуть.
Ще атеїсти-старожили
Ідолу моляться свому.
Під красним прапором збирає
Їх нечестивий на шабаш,
Але церковний дзвін лунає:
«Не ваша влада й час не ваш!»
Господня ласка безкінечна,
Всіх атеїстів Бог простить,
Просити слід лише сердечно
Щодня, щоночі і щомить…
24.07.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595916
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.07.2015
автор: Галя Костенко