Ходить літо садками духмяними,
Стиглі яблука струшує в трави
І лісами зелено-охайними,
І по луках, де запах отави.
Легко йде ноженятами босими,
Усміхаючись ніжно, ласкаво.
Вітер грається довгими косами...
Ой, яка ж то краса скрізь яскрава.
І само собі літо дивується -
Так багато зробити я встигло!
Осінь прийде, воно і незчується -
Ой, чому ж я швиденько так бігло?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2015
автор: Радченко