Колись казала бабка внуку -
«Запам’ятай таку науку:
Як буде тяжко – йди у храм.
Там допоможуть усім нам…»
Пройшли часи... Померла баба...
Потрібна внукові розрада.
Прийшов з надією у храм
І так сказали йому там:
"Ти вдягнений не так як треба..."
"Не там стоїш...", "В усіх потреба..."
"Не так ти хрестишся, сіряк..."
"Не допоможемо ніяк..."
А жіночка одна тихенько
та й книжку тицьнула товстеньку
"Ось це купи і вивчи, Хам.
Тоді й приходь до нас у храм..."
Із храму вийшов, неборака,
Присів на лавку та й заплакав
Що робити сіромасі?
Не почули ті, хто в рясі.
Ішов Христос "Чого ти плачеш?
Адже мене ти наче бачиш.."
"За що, Боже, мене лають
І до храму не пускають?"
"Ти заспокойся, чадо боже,
Бо побиватися негоже:
В храмі вже мене не знають
і давно не допускають...»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595445
Рубрика:
дата надходження 23.07.2015
автор: AKM