Онук і храм

Колись  казала  бабка  внуку  -
«Запам’ятай  таку  науку:
Як  буде  тяжко  –  йди  у  храм.
Там  допоможуть  усім  нам…»

Пройшли  часи...    Померла  баба...
Потрібна  внукові  розрада.
Прийшов  з  надією  у  храм
І  так  сказали  йому  там:

"Ти  вдягнений  не  так  як  треба..."
"Не  там  стоїш...",  "В  усіх  потреба..."
"Не  так  ти  хрестишся,  сіряк..."
"Не  допоможемо  ніяк..."

А  жіночка  одна  тихенько
та  й  книжку  тицьнула  товстеньку
"Ось  це  купи  і  вивчи,  Хам.
Тоді  й  приходь  до  нас  у  храм..."

Із  храму  вийшов,  неборака,
Присів  на  лавку  та  й  заплакав
Що  робити  сіромасі?
Не  почули  ті,  хто  в  рясі.

Ішов  Христос  "Чого  ти  плачеш?
Адже  мене  ти  наче  бачиш.."
"За  що,  Боже,  мене  лають
І  до  храму  не  пускають?"

"Ти  заспокойся,  чадо  боже,
Бо  побиватися  негоже:
В  храмі  вже  мене  не  знають
і  давно  не  допускають...»



адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595445
Рубрика: Іронічні вірші
дата надходження 23.07.2015
автор: AKM