Що знову?! Ні, залиш в споко́ї! -
бліденька рима плакала - Пусти,
в твої не йду лаковані покої!
І не заманюй блиском, не проси.
Навішала шпалер - під позолоту.
Персидський килим! Люстра - під кришталь!...
Кому потрібна вся оця марно́та?! -
Живого слова, ситного ти дай!
Дубових дощок скрип той під ногами
й побілки свіжість білосніжних стін
щоб нагадало.... Й в пластиковій рамі
ти б усміхнулась мрії навздогін!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594972
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2015
автор: Мар’я Гафінець