2 Петра 3:-10 «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довго терпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але всі щоб навернулись до каяття. День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії розпечені рунуть, а земля та діла, що на ній погорять…»
Єв. Івана 16:8-9 «Утішитель – Дух Святий, Він світові виявить про гріх, про правду і про суд: тож про гріх, - що не вірують у Мене».
Де твоє серце?
Земля горіла й чули крик,
Як піднімались в небеса,
Бо хто собі жив так, як звик,
Горів з гріхом, як та смола.
Покайся, друже! Схаменись,
Поки труба ще не трубить!
Прийди до Господа, спасись,
Бо дуже скоро прийде мить:
Господь збере усіх Своїх,
І дасть їм Славу Свою й честь,
Що вірили й віддали гріх
Ісусу на Голгофський хрест.
Вони по вірі прийняли
Усе, що обіцяв Ісус,
І своє серце віддали
Йому – Спасителю всіх душ.
Скажи: а твоє серце де?
Бо вже настав останній час.
Ісус Спаситель наш гряде!
Спішіть, брати, щоб забрав вас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2015
автор: Тріумф