Напоєна духом святого хліба,
Повертаюся до твоїх берегів
Крізь пам’яті тумани.
Лечу, мов перелітна птаха,
Припасти до золотаво-
Пшеничних полів.
Як вільнолюбний вітер літа,
Гуляю стежками козацьких степів.
Загоюються твої рани
Від звитяжних подвигів синів…
Лине непереможений спів
Крізь стугоніння віків.
Рідна моя, найзаповітніша дорога –
Мене до тебе завжди заверта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594606
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.07.2015
автор: Міла Перлина