Болить війна , з нас кожного болить,
Життя ,немов в тумані , в безвісті , чеканні.
В такій напрузі дуже важко жить,
Години рахувати, мов останні.
Болить душа , за діточок болить,
Війна ламає з болем їхні долі,
І серце в кожного стискається , щемить ,
Тої війни уже усім доволі.
Тривожить нас неспокій за синів,
Своїх синів , що важко так зростили,
Нема життя , нема спокійних снів,
Усе перенести не вистачає сили.
Владним мужам ми хочемо казати ,- ні "кричати",
Бо вже налилось горя через край,
Cинів своїх не хочем більш втрачати,
За їх земний на Україні рай.
На землі рай , а в небі пекло буде,
Безліч гріхів набрали за життя,
Народ злодійства й зрад їх не забуде,
Для них лиш пекло- місце каяття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2015
автор: Калинонька