У пам'ять про Андрія Кузьменка

«ОСТАННІЙ  РАЗ»  я  бачив  ваші  очі,
Закрив  свої  навіки  я  тепер
І  снились  сни  та  тільки  не  пророчі
Я  з  вами  завжди,  тілом  лиш  помер.
«ПУСТИ  МЕНЕ»  я  маю  відлітати
Тут  все  моє,  що  в  серці  ще  живе.
Ти,«Мам»,  не  плач  та  треба  відпускати,
"НІБИ  В  РАЮ"  впинився  я  уже.
Моя  кохана,  «СПИ  СОБІ  САМА»,
Я  зроду  не  забуду  твої  очі
І  «СТАРІ  ФОТО»  десь  перегляда  -  
Згадай  щасливі  наші  дні  і  ночі.
«А  ПАМ’ЯТАЄШ»,  доню,  як  колись
Удвох  сміялись,  гралися,  гуляли.
Ти  вже  доросла,  доброю  лишись,
Прошу,  храни  себе  і  маму.
Земляче  мій,  ти  завжди  пам’ятай:
Своє  коріння  треба  зберігати
«І  УКРАЇНА-ТО  ТВОЯ  ЗЕМЛЯ»
Про  це  не  варт  ніколи  забувати.
Тепер  я  звідси  бачитиму  вас
І  наведу  на  правильну  дорогу.
«КІНЕЦь  вже  ФІЛЬМУ»,  вогник  мій  погас
Я  тут  –  ви  там,  я  не  забув  нікого...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594218
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2015
автор: Mariania