EMIGRANTKA


Серед  своїх  вже    не  своя,
Серед  чужих  чужою  й    будеш.
 Давно  згоріла...  Лиш  душа...
Вином  холодним  душу  студиш.

Давно  забути  б  все    пора,
Але  життя  не  перекроїш.
Не  спить  розбурхана  душа,
Вином  її  не  заспокоїш.

Тут  знову    спека,  там  -  гроза
І  ти  не  спиш,  а  світом  нудиш.
Тут  -  емігрантка.  Й  там  -  чужа...
Знов  душу  спогадом  розбудиш.

Душа  розкроєна  на  дві,
А  десь  щасливі  ходять  люди.
Гірке  вино,  гіркі  вірші…
Між  двох  світів  чужа  усюди.
Оксана  Максимишин-Корабель
16  липня  2015  р
Portugal

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594035
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2015
автор: ОксМаксКорабель