Люблю я в вільний час поринути в думки
Посидіти без масок і без гриму
Знов погортать мого життя книжки
Згадати себе справжню не фальшиву
Моє століття це постійний рух
І я повинна бігти що є сили
Навушники я не виймаю з вух
Щоби прохання перехожих не спинили
Брехлива я, підступна й лицемірна
Та що вже зробиш, що життя таке
Свого століття я представниця гідна
Ми всі тут грішники, лиш гроші в нас святе
Я вже втомилась бігти за грошима
І за обман ненавиджу себе
Зірву я маску і позбудусь грима
І це століття поміняю на нове!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593920
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.07.2015
автор: Секрет