В моєму серці лише трошки віри
Іі ледь стане щоби жити
І щоб не бути диким звіром
І щоб людей хоч трішечки любити
Я може маю трішечки надіі
Та й та заледве на ногах стоіть
Іі мов порох вітерець розвіє
Іі можливо стане на коротку мить
І хоч любові в серці трішки маю
Але чого вартує і вона?
Коли про себе тільки дбаю
А душі лежить вина?
Я маю три найкращі почуття
Багато менші за зерно гірчичне
Вони підримують моє земне життя
А мали б дарувати вічне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593701
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.07.2015
автор: Андрон