Своєрідний

[i]Ми  кайфуємо  зранку  у  день  вихідний,
Обираємо  краще  заняття  на  вечір.
Ти  на  світі  такий  своєрідний,  чудни́й,
Що  не  кавою  гріє  мене  в  холоднечі.

Ноги  плутались  в  танці  незграбному  вчора,
Всі  сміялися  з  вікон,  де  мало  тепла...
У  калюжі,  в  якій  утопилося  море,
Моя  біль  пережита  рікою  стекла.

Вже  пустіє  давно  моя  клумба  квітко́ва,
І  без  квітів  улюблених,  двір  постарів.
Не  омиє  їх  більше  роса  світанко́ва.
Ти  мабуть  у  мене  закохавшись,  здурів.

Я  в  тобі  потонула  із  перших  хвилин,
Твоя  карма,  що  Богом  наза́вжди  дана́.
Серед  інших,  чужих,  ти  для  мене  -  один,
Серед  сотні  чужих,  я  для  тебе  -  одна.[/i]

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2015
автор: Karo