в обіймах……самотності.

 [i][color="#1100ff"]одиночество  есть  награда  если  ты  заслужил  и  адом  если  думаешь  чтобы  кто-то  разделил  бы  тебя  с  тобой....
                                                                           [b]когда  окнами  бьются  птицы
                                                                                 команданте  Че[/b][/i]  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591636[/color]

Що  шукаєш  ти  знов  в  собі
І  надламуєш  вперто…голку?!
На  кінці  в  ній  серпанком  біль
коле  ніжно  так  гостро  -  тонко…
Що  чекаєш  від  нових  днів?!
Яких  спогадів,  дій,  позначок  -
щоби  світ  все  безпутньо  звів
до  кінця,  до  тупих  болячок….
Я  по  крихті  той  пласт  зберу,
що  розкришений  дрібно-дрібно
під  межею  в  одну  тугу,
в  колір  суму  безбарвно-сірий,
тягарці  всіх  тривог  і  мрій,  
що  незбуті  додолу  гнуть!.....
Час  безликий,  хоч  мить  постій,
хай  нащупаю  ніжну  суть
і  згадаю  хто  я  собі,
і  відчую  на  смак  самотність…
всі  живі  –  ті,  що  у  мені  -
Вже  чекають  мою  свідомість!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2015
автор: Мар’я Гафінець