Не вір мені, що я тебе забув.
Чого лише з розпуки не напишеш!
Нас поєднало чарівне колишнє.
Воно зовсім не визнає табу.
Не вір мені, що я тебе люблю.
Уже давно усе перегоріло…
Але якби де продавались крила –
Не рахувавсь би з вартістю валют
Щоб облетіть куточки наші всі
І кожному поглянути у очі,
І стріти погляд лагідний дівочий,
Й вернутись знов до зоряних часів.
Де я на тебе пристрасно молюсь.
Де зачинилась поміж нами брама…
Наша любов, огранена роками –
Як діамант у крапельці жалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2015
автор: stawitscky