На краєчку старого села,
На стовпі примастилась хатина.
Це лелеки, це він і вона,
Йде весна, скоро буде родина.
Нехай дують зловісні вітри,
В них гніздо будувалось з любові.
Лелечат пригортали вони,
Щоб вростали у пір’я здорові.
Приспів:
Проминула весняна пора,
Відлетіли з гнізда лелечата,
ПонеслИ вічну згадку тепла,
У якім зігрівала їх мати.
Дивувалися всі навкруги,
Що гніздо не змогли вітри здути,
Що на самім вершечку, вгорі,
Ці сміливі птахи могли бути.
Кличе мати, верніться, я жду
Ллється тиха сльоза на прощання,
Я весною сюди прилечу,
Вірю твердо- ще буде вітання!
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2015
автор: горлиця