Навесні рясним буяла цвітом,
Влітку - ягоди солодкі між гіллям.
Черешня милувалась білим світом,
Поки людей ватага не прийшла.
Обскубали усе-усе,до "бубки",
Обламали з листям всі гілки,
Їли,набрали в відра ягід,в руки,
Ніби не бачили ніколи.Йшли роки,
Деревце всохло.Є на те причина,
Чом не цвіте й не родить ягідок.
Жадність людська черешеньку згубила,
Але чи зрозумів із них це хто?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591585
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський