Вечірні сутінки на вулиці лягають.
З бруківки злизують намотані сліди.
Сім тисяч левів львівських очі відкривають,
Щоб сторожити рідне місто від біди.
Нептун на пальчиках іде до Амфітрити.
Цілує коси і вертає стрімголов.
Діана місяцем впивається досита.
Адоніс пише Афродіті про любов.
З Порохової вежі вої заглядають.
Біноклі-очі їх – у сторону Москви.
Домінікани віроломців сповідають,
Бо хрест з’являється на прорізі айви.
Трамвай останній прогудів, пора лягати.
Годинник з Ратуші дванадцяту пробив.
Ідуть закохані, їдять солодку вату.
Їм місяць хитро посміхається з-під брів.
Скульптури Нептун, Адоніс, ДІана, Амфітріта - прикрашають чотири фонтани-криниці з чотирьох сторін площі Ринок у Львові.
Домінікани (латин.) - пси Господні, монахи, що прийшли до Львова у другій половині 13 ст. боронити віру Христову.
Ратуша - мерія.
Порохова вежа - оборонна вежа з давніх часів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591538
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.07.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)